Україна довела існування системної політики порушень прав людини з боку Росії на території анексованого Криму. У Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українців, заявила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
«Україною було доведено дійсно існування ось цієї системної політики, порушень прав людей з боку Російської федерації на території окупованого Криму. Причому він встановив не наприклад, якихось там, в окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він вказав, що ці практики мали місце з моменту, коли було захоплено Крим, і вони тривають, вони постійно повторюються, щодо великої кількості людей, причому багато цих порушень, вони є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує Російська Федерація на території Криму», – сказала Сокоренко в коментарі Крим.Реалії.
За її словами, це рішення Європейського суду містить висновки, які суттєво допомагають у розгляді індивідуальних позовів, поданих українськими громадянами, зокрема, у самому ЄСПЛ.
На сьогодні в Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українців щодо порушень прав людини саме в Криму. Приблизно 60% їх пов'язані з відчуженням майна. Міністерство юстиції України ці справи не веде, проте на запит ЄСПЛ виступає як третя сторона.
Після анексії Криму ще у 2014 році Міністерство юстиції України подало міждержавний позов до Європейського суду з прав людини щодо систематичних порушень прав людини в окупованому Криму, зокрема, права на мирне володіння майном. Лише у червні минулого року суд ухвалив рішення на користь України. Дії РФ були визнані незаконними, як і незаконною – заміна українського законодавства у Криму на російське. У березні 2022 року Росію виключили із Ради Європи. 16 вересня вона офіційно перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Влада РФ ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Правозахисник розповів, навіщо Росія «націоналізує» майно у КримуНа тлі повномасштабної війни РФ проти України російська влада посилила процес вилучення майна. 2023 року Константинов заявив про «націоналізацію» понад 2500 об'єктів. До цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
У свою чергу, Україна та міжнародна спільнота розглядають ці дії як незаконне привласнення власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно – повернуто власникам.
Найчастіше російська влада заявляє, що кошти, отримані від продажу «націоналізованого» майна, підуть на підтримку учасників війни проти України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокуватидоступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта ViberКрим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.